(1818-1871)
вчений-винахідник в області артилерії, ракетної техніки, приладобудування і автоматики, генерал-лейтенант
Біографічна довідка
Костянтин Іванович Константинов народився 6 квітня 1818 року у Варшаві. Батьком його був великий князь Костянтин Павлович, син імператора Павла I. Матір’ю – французька акторка Клара-Анна де Лоран. При народженні майбутнього вченого назвали Костянтином Костянтиновичем Константиновим на честь батька. Сімейні обставини великого князя склалися так, що Костянтин і його сестра Констанція вважалися прийомними дітьми князя Івана Олександровича Голіцина, ад’ютанта цесаревича. Саме тому майбутній винахідник у дуже ранні роки свого життя отримав по батькові Іванович.
У 1834-1838 роках навчався та вдосконалював свої знання Михайлівському артилерійському училищі (в майбутньому Михайлівська військова артилерійська академія) у Петербурзі.
У 1839 році його було призначено викладачем дивізійної феєрверкової школи, а у 1845 році – командиром школи для освіти майстрів порохової, селітряної та сірчаної справи. У 1840-1844 роках К. І. Константинов побував у багатьох країнах Європи.
Під час відрядження він зробив свій перший винахід (1844 р.) – балістичний прилад і циліндр для навісної стрільби з гладкоствольних гармат, який давав змогу визначити швидкість польоту артилерійського снаряду в будь-якій точці траєкторії. У 1847 році побудував ракетний балістичний маятник, за допомогою якого можна було встановити закон зміни швидкості ракети від часу. Крім того, за допомогою цього приладу Константинов визначив вплив форми і конструкції ракети на її балістичні властивості, заклавши таким чином основи проєктування ракет. У 1849 році очолив Петербурзький ракетний заклад, а також водночас керував Охтомським капсульним заводом.
5 березня 1850 року найвищим наказом полковника Константинова призначили командиром Петербурзького ракетного заводу, першого в росії промислового підприємства з виробництва бойових ракет. Одним із напрямків діяльності Константинова стало вдосконалення виробництва, насамперед –поліпшення технології виготовлення бойових ракет. Він проводив досліди з бойовими ракетами з метою збільшення дальності польоту і купчастості падіння. Досліджував питання оптимальних параметрів ракет, способи їх стабілізації в польоті, способи кріплення та відділення на траєкторії головних частин ракет, склад ракетних порохів.
У 1853 році полковник Константинов зацікавився абсолютно новою тоді галуззю – повітроплаванням. У 1856 році опублікував ґрунтовну роботу «Повітроплавання», в якій уперше у світі розглянув ідею застосування ракетних двигунів для руху та управління аеростатом. У 1857 році К. І. Константинов опублікував роботу з аналізом усіх пропозицій, пов’язаних із підводним плаванням у «Морському збірнику».
У 1850-1859-х роках К. І. Константинов займався розробкою проєкту нового, досконалого ракетного заводу, винаходом високомеханізованого й автоматизованого обладнання для нього, пошуком нових оптимальних конструкцій бойових ракет та вдосконаленням технології їх виготовлення.
У 60-х роках Константинов почав проєктувати новий великий механізований ракетний завод. Провівши ретельний аналіз, для будівництва надсучасного на той час підприємства винахідник обрав місто Миколаїв. За його проєктом це мав бути механізований ракетний завод з автоматичними машинами, лабораторіями, полігоном, навчальним центром.
З 1861 року він керував будівництвом Миколаївського ракетного заводу, а потім його роботою. У 1867 році К. І. Константинов переїхав на проживання до Миколаєва для безпосереднього керівництва будівництвом ракетного заводу. Головною його відмінністю була механізація й автоматизація виробничих циклів. Розроблене Константиновим спеціальне обладнання було настільки досконалим, що іспанський уряд замовив у Парижі точно таке ж для свого нового ракетного заводу у Севільї.
Костянтин Іванович поступово втягувався у життя міста, брав близько до серця події, які в ньому відбувалися. У нього збиралися представники технічної інтелігенції, які у квітні 1868 року заснували Миколаївське відділення Імператорського російського технічного товариства. На установчих зборах головою одноголосно був обраний генерал-лейтенант Константинов. Він перевіз у Миколаїв свою величезну особисту бібліотеку і безліч приладів.
Відразу ж зійшовся з інтелігенцією міста і буквально підкорив усіх своїми енциклопедичними знаннями, особистим шармом та вмінням об’єднувати довкола себе людей. Він славився гостинністю: у нього збиралися не тільки товариші по службі, а й інженерно-технічна та військова еліта міста.
К. І. Константинов цікавився не тільки заводом, а й проблемами міста. Він пропонував звернути увагу на спаські мінералогічні джерела, налагодити в Миколаєві виробництво очищеної води. Багато уваги приділяв кондиціонуванню повітря у приміщеннях. Для домашнього господарства Костянтин Іванович винайшов пристрій для зберігання продуктів у спеціальному вакуумі, передбачив автоклави для варіння овочів на парі, приготування бульйонів, посуд із герметичними клапанами, годинник із сигнальним пристроєм, механічний пристрій для вимішування тіста, приготування хліба та пиріжків. На жаль, багато винаходів К. І. Константинова значно випереджали час і залишилися незавершеними через раптову смерть вченого.
Кінець 1870 року – будівлі заводу майже добудовані, ведеться монтаж обладнання. Але дожити до його відкриття Константинову не довелось. Завод був відкритий у 1871 році вже без нього. У ніч на 12 січня 1871 року Костянтин Іванович Константинов раптово помер. 14 січня прах Константинова поховано у селі Нивне Чернігівської губернії (зараз це село входить до складу Брянської області рф). У церкві цього села був облаштований родинний склеп Константинових.
Костянтин Іванович Константинов мав численні нагороди та відзнаки. Він автор праць із різних питань ракетної техніки, артилерії, ручної вогнепальної зброї, піротехніки, порохової справи, повітроплавання. Опублікував ряд статей у «Миколаївському віснику». Автор кількох книг, присвячених бойовим ракетам.
К. І. Константинов залишив багату наукову спадщину – понад 110 публікацій і 20 винаходів, масу автоматичних приладів і пристроїв, які мали відношення не тільки до ракетобудування, а й були корисні в інших різноманітних галузях повсякденного життя.
У 1960-х роках за видатні заслуги Костянтина Константинова у справі розвитку ракетної техніки його ім’ям був названий кратер на Місяці. У 2003 році була випущена поштова марка України, присвячена Константинову. Пам’ять про виробництво в Миколаєві бойових ракет збереглася в назві міського району – Ракетне Урочище. У Миколаєві, на розі вулиць Спаської та Артилерійської, на будівлі, де колись знаходилася контора ракетного заводу, збереглася меморіальна дошка: «У цьому будинку працював видатний російський учений, основоположник експериментальної ракетодинаміки Костянтин Іванович Константинов (1818-1871 рр.)». Розпорядженням миколаївського міського голови № 28 від 19 лютого 2016 року вулиця Бондаренка перейменована на вулицю Константинівську.
Література про життя та діяльність .
- Константинов (К. И.) // Энцикл. словарь Брокгауз и Ефрон. – Томъ ХVІ. – СПб., 1895. – С. 49.
- Константинов Константин Иванович // БСЭ. – 3-е изд. – Москва, 1973. – Т. 13. – С. 47.
- Константинов Костянтин Іванович // УРЕ. – 2-ге вид. – Київ, 1980. – Т. 5.– С. 239.
- Константинов Константин Иванович : [биогр. справка] // Николаевцы. 1789 – 1999: энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С. 174.
- Пономарева, Е. В. Константин Иванович Константинов : [попул. изд.] / Е. В. Пономарева. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2009. – 40 с. : ил. – (Легендарные имена).
* * *
- Боевые ракеты генерала Константинова // Николаевские новости. – 2019. – № 148(4 дек.). – С. 8.
- Гаврилов, С. Незаметный юбилей : [к 200-летию со дня Константина Ивановича Константинова] / С. Гаврилов // Южная правда. – 2019. – № 2(10 янв.). – С. 5.
- Гаврилов, С. Ракетных дел мастер : [ученый, военный изобретатель К. К. Константинов] / С. Гаврилов // Наш город. – 2009. – №42(21 окт.). – С. 9.
- Христова, Н. Великое прошлое: Константин Константинов : [к 200-летию со дня рождения К. И. Константинова] / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2019. – № 3(янв.). – С. 5 : фот. – (Лики истории).
Webресурси
- Не дожив до відкриття: Винахідник Константинов його дітище у Миколаєві [Електронний ресурс] // Я: [вебсайт]. – Режим доступу : https://imykolayivchanyn.com/uk/eternal-ne-dozhyv-do-vidkryttya-vynahidnyk-konstantynov-jogo-dityshhe-u-mykolayevi, вільний. – Дата останнього доступу : 02.09.2025. – Загол. з екрану.
- Щоб пам’ятали: Константинов Костянтин Іванович [Електронний ресурс] // Київська організація ветеранів ракетних та космічних військ : [вебсайт]. – Режим доступу : https://www.kovrkv.org/?p=7768, вільний. – Дата останнього доступу : 02.09.2025. – Загол. з екрану.