Адреса: вул. Рюміна
На початку 1906 року в Миколаєві розпочалася тимчасова експлуатація міського водогону, який базувався на воді підземних джерел. Останнім і найважливішим компонентом водогінної схеми, який мав відповідати за тиск у мережах, залишалася башта. Виникла думка про спорудження металевої башти, яка за вартістю значно вигравала у кам’яної споруди. Крім того, було запропоновано змінити функцію башти: із зрівняльної на водонапірну.
Серед тих, хто хотів побудувати башту, був Володимир Григорович Шухов. Його проєкт виявився найдешевшим. Вартість складала всього 25 200 рублів. Депутатам сподобалася ажурна споруда, представлена в кресленні. Вона була у 12 разів легша за вагою за інші башти, а також за вагу води, яку вона вміщувала.
Водонапірну башту вирішили встановити на вулиці Кур’єрській (нині вулиця Рюміна). Тут висота над рівнем Південного Бугу складала 48 метрів. Близьке розташування до міських колодязів скоротило довжину магістральних напірних труб і ще більше здешевило весь проєкт.
Розпочалися роботи у жовтні 1906 року з будівництва кам’яного фундаменту під основне опорне кільце башти. Кістяк опори, зібраний на болтах, які пізніше замінили на заклепки, був готовим у січні 1907 року. Згодом на нього встановили наново пофарбований резервуар системи Інтце. Висота водонапірної башти від фундаменту до основи бака становила 84 фути (близько 26 метрів), з баком – 105 футів (32 м); нижнє опорне кільце мало діаметр 42 фути (12,8 м), верхнє – 23 фути (7 м) при загальній корисній ємності бака 50 тисяч відер (615 м³). Для більшої міцності 48 залізних кутів, з яких складений каркас башти, перев’язані дев’ятьма горизонтальними кільцями, а в місцях взаємного перетину склепані між собою. Таким чином, сітчаста поверхня остова башти являє собою одну загальну систему. Усередині остова знаходяться гвинтові металеві сходи, а довкола башти – металевий балкон.
Серед переваг водонапірної башти за проєктом В. Г. Шухова було те, що вона мала найбільший резервуар системи Інтце серед всіх інших башт, була абсолютно ізольованою від будь-яких сусідніх споруд, а також зовсім не вимагала опалення. Крім того, вода з різних джерел циркулювала і рівномірно перемішувалася, а рівень води автоматично контролювався на Центральній освітлювальній електричній станції.
Десятиріччями пізніше водонапірна башта залишалась однією з основних споруд Миколаївського водопроводу, забезпечуючи багатотисячне населення міста водою з підземних джерел. Важливо й те, що вона відпрацювала своє і в післяреволюційні роки, і в період нацистської окупації, під час якої її було зруйновано. Незабаром, після визволення Миколаєва від нацистів, споруда була успішно відновлена силами Водоканалтресту. Башта подавала воду городянам аж до середини 1950-х років – до того моменту, коли до міста прийшла вода з Інгульця. Зараз башта не використовується за своїм прямим призначенням, але залишається яскравим прикладом генія людської думки, вершиною інженерного мистецтва світового рівня, завдяки інженеру зі світовим ім’ям В. Шухову. Водонапірна башта є гордістю городян, які й тепер вважають водонапірну башту В. Шухова візитівкою міста. Крім того, башта має статус пам’ятки історії та культури місцевого значення.
Література:
- Гаврилов, И. Архитектурный шедевр русского авангарда / И. Гаврилов, Н. Христова // Силуэты старого города. 1864-2014. Посвящается памяти Игоря и Инны Гавриловых / И. Гаврилов, Н. Христова. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2023. – С. 35-37.
- Кухар-Онышко, Н. А. Жилое строительство / Н. А. Кухар-Онышко // Архитектура Николаева (конец XVІІІ – начало ХХ веков) / Н. А. Кухар-Онышко. – Николаев, 2001. – С. 75-76 : ил.
* * *
- Башня инженера Шухова // Родной причал. – 2019. – № 7(13-19 февр.). – С. 8 : фот. – (Старый Николаев).
- В городе Николаеве намерены отреставрировать знаменитую башню Шухова // Николаевские новости. – 2017. – № 74(21 июня). – С. 8.
- Креминь, Т. Наследие инженера Шухова: «Сохранить для потомков»! / Т. Креминь // Вечерний Николаев. – 2012. – №130(13 нояб.). – С. 2 : фото. – (Это наша история).
- Кремінь, Т. Століття водонапірної башти / Т. Кремінь // Рідне Прибужжя. – 2007. – №34(17 берез.). – С. 3.
- Креминь, Т. Столетие водонапорной башни / Т. Креминь // Вечерний Николаев. – 2007. – №35(27 марта). – С. 3.
- Крючков, Ю. Развитие Николаева и водопровод: [про книгу Тараса Креміня «Потік води живої», яка вийшла до 100-річчя заснування Миколаївського міського водопроводу] / Ю. Крючков // Вечерний Николаев. – 2007. – №28(13 марта). – С. 3.
- Кураса, Е. Вода для большого города: прошлое и настоящее / Е. Кураса // Вечерний Николаев. – 2016. – № 30(19 марта). – С. 2 : фот.
- Мирошниченко, А. Станет ли инженерный шедевр туристическим объектом Николаева? : [знаменитая башня Шухова] / А. Мирошниченко // Южная правда. – 2018. – № 15(10 февр.). – С. 2.
- Сайковский, А. Башня Шухова – уникальный объект / А. Сайковский // Вечерний Николаев. – 2016. – № 20(23 февр.). – С. 3 : фот.
- Тельпис, В. Столетье источника жизни: [до 100-річчя запуску міського водопроводу] / В. Тельпис // Вечерний Николаев. – 2006. – №60(23 мая). – С. 3.