Адреса: вул. Соборна, 8а
Трамвайна підстанція, побудована у 1913–1914 роках, розташована на розі Соборної і Херсонської вулиць (нині Центральний проспект), – є пам’яткою архітектури місцевого значення, яка зберегла свій оригінальний стиль початку XX століття. Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття, у період розквіту модерну, трамвайні підстанції скрізь зводилися в цьому стилі.
Сучасна шоломоподібна башта-маківка з флюгером – це нове оформлення верху. Раніше, як це видно на старих листівках, купол угорі був пласким і являв собою вентиляційний розтруб, а башта, імовірно, служила вентиляційним каналом, що охолоджував трансформатори, які стояли в будівлі підстанції.
Композиційно будівля трамвайної підстанції збудована у вигляді мусульманської мечеті з типовим мінаретом і навісом біля входу. Будівля асиметрична у плані і по головному фасаду. Поставлена на перехресті широких вулиць, вона добре видима з усіх боків і має чотири фасади, головний з яких повернений на Соборну вулицю. Типова кутова башта, вільне трактування обрамлення вікон і дверей, колонада з «левовими капітелями», що тримає навіс, різний матеріал стін (біла глазурована цегла – другого поверху і башти, та червонувато-сіра штукатурка – першого поверху), черепичний (червоний) дах будівлі і лускова олив’яна покрівля башти, граніт в обробці вікон, дверей і балконів, різні типи вікон, балкончики на башті з кованими ґратами, гранітний повтор внутрішніх сходів башти на її зовнішній стіні тощо – це весь набір прийомів романтичного модерну. У цілому будівля виглядає як весела, живописна пляма, що оживляє перехрестя. Неспроста її часто відтворюють як символ міста.
До 1933 року будівля виконувала функції трамвайної підстанції, але згодом, через значне зростання енергоспоживання, було збудовано іншу підстанцію. Після цього будівля залишилася як історична пам’ятка.
Згодом, у 1970 році, у місті планували розширити проїжджу частину Центрального проспекту, знести трамвайну підстанцію та побудувати на її місці перехід. Однак архітектор Ольга Попова запропонувала зберегти будівлю та переобладнати її в кафе.
У 1973 році в Миколаєві з’явилося кафе «Садко» в цій будівлі. Наприкінці 80-х років на місці кафе «Садко» було відкрито бар «Ассоль». Він проіснував до 90-х років, а потім у приміщенні підстанції відкрили філіал банку «Аваль».
На сьогодні будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення. 27 березня 2025 року на сесії Миколаївської міської ради депутати підтримали проєкт рішення про придбання будівлі першої трамвайної підстанції у власність міста з метою збереження символу міста.
Література:
- Крючков, Ю. С. Классический модерн / Ю. С. Крючков // Архитектура Старого Николаева / Ю. С. Крючков. – Николаев, 2008.– С. 84.
- Кухар-Онышко, Н. А. Жилое строительство / Н. А. Кухар-Онышко // Архитектура Николаева (конец XVІІІ – начало ХХ веков) / Н. А. Кухар-Онышко. – Николаев, 2001. – С. 76-77.
* * *
- «Візитівку» міста придбає громада // Вечірній Миколаїв. – 2025. – № 18(30 квіт.). – С. 1.
Миколаївський виконком погодив придбання першої трамвайної підстанції. - Гаврилов, С. Визитная карточка нашего города / С. Гаврилов // Южная правда. – 2016. – № 124(29 окт.). – С. 3 : фот. – (Угол зрения).
- Громада стане власником історичної будівлі // Південна правда. – 2025. – № 14(2 квіт.). – С. 3.
У Миколаєві на минулій сесії ухвалено рішення викупити історичну будівлю трамвайної підстанції. - Желдоровский, Ж. «Царь-будка» в центре Николаева: кто разрешил? : [из истории здания николаевской трамвайной подстанции] / Ж. Желдоровский // Наш город. – 2016. – № 50(7 дек.). – С. 8-9 : фот.
- Миколаївська міська рада викупить історичну будівлю трамвайної підстанції 3,5 млн гривень // Миколаївські новини. – 2025. – № 14(2 квіт.). – С. 2.
- Символ міста збережуть // Вечірній Миколаїв. – 2025. – № 14(2 квіт.). – С. 1 : фот.
На черговій сесії Миколаївської міської ради депутати погодили намір щодо придбання пам’ятки архітектури місцевого значення «Трамвайна підстанція. 1913–1914 рр.» з метою збереження символу міста. - Стриль, Е. Здание с башенкой: [здание трамвайной подстанции] / Е. Стриль // Наш город. – 2013. – №40(2 окт.). – С. 8-9 : фот.