Адреса: вул. Адміральська, 4
Цьому будинку була уготовлена щаслива доля. Побудований із використанням архітектурних канонів класицизму XVIII століття, він згодом, переживши декілька перебудов, практично відродився знову завдяки проведеній у 1973–1978 роках реставрації. Сьогодні він є пам’яткою архітектури національного значення та історії місцевого значення.
Початок спорудження будівлі відноситься до 1792 року за проєктом та під керівництвом архітектора Петра Неєлова. До 1794 року будівництво завершилося. Цей будинок був споруджений для віцеадмірала М. С. Мордвинова, який обіймав посаду голови Чорноморського адміралтейського правління, і його великої сім’ї. Судячи з плану міста, датованого 1795 роком, будинок Головного командира Чорноморського флоту був прямокутником, з центральним восьмиколонним портиком з фасадного боку і двома чотириколонними портиками з боку двору. Із самого початку будівлю було відсунуто від «червоної лінії» вулиці углиб, що визначало її парадний характер. Будинок, побудований з дерева, стояв на високому кам’яному цоколі і мав у плані чітке розділення на дві рівні частини. Вхід до будівлі здійснювався з боку двору через два ґанки з критими під’їздами, а в’їзд до садиби був з боку вулиці.
Нові головні командири, які змінили М. С. Мордвинова, не прагнули будівництва нового будинку, а розширювали і перебудовували наявний. Перша значна перебудова відбулася в період перебування на посаді Головного командира Чорноморського флоту адмірала І. І. де Траверсе (1802–1809 рр.). Спочатку перпендикулярно фасаду будинку були зроблені прибудови – ризаліти, внаслідок чого утворився П-подібний затишний дворик з вуличної сторони. Можливо, проєкт добудови здійснював архітектор Ф. І. Вунш.
Наступна перебудова, що змінила архітектурний вигляд будівлі, відбулася за віцеадмірала О. С. Грейга, який вступив на посаду Головного командира Чорноморського флоту і військового губернатора Миколаєва і Севастополя 1816 року.
Будучи прекрасним знавцем астрономії, Грейг вирішив обладнати «домашню обсерваторію», спорудивши над центральною частиною будівлі купол, де і проводилися астрономічні спостереження. Надбудову звели, найімовірніше, за проєктом Ф. І. Вунша.
1833 року адмірала Грейга змінив генерал-ад’ютант адмірал М. П. Лазарєв. Реконструкція будівлі відбулася 1834 року. Проєкт розробив у 1833–1834 рр. архітектор Д. Акройд. Купол обсерваторії, який став непридатним, був знятий, а на його місці споруджений бельведер з балюстрадою. Проведено також внутрішнє перепланування будинку. Головний портик знову став парадним. Бічні двері замінені центральними з широкими східцями перед ними. Адмірал вирішив звести будівлю на два поверхи у вигляді літери «П» з внутрішнім двориком.
Так будинок Головного командира набув того вигляду, в якому постає перед нами і зараз. У період правління М. П. Лазарєва будинок отримав назву «палац», а в народі – «царський палац». Він служив канцелярією та помешканням головних командирів Чорноморського флоту протягом 1794–1900 рр. Свого часу тут жили й працювали адмірали М. С. Мордвинов, І. І. де Траверсе, О. С. Грейг, М. П. Лазарєв, Г. І. Бутаков, М. А. Аркас. Багато видатних осіб, які відвідували Миколаїв, жили тут.
Минав час, мінялося призначення будинку. Після Жовтневої революції у будинку розташували гуртожиток для вчителів Наркомпросу, потім – дитячий будинок, ремісниче училище, після цього тут облаштували школу-інтернат.
У 1972–1978 роках за проєктом Українського спеціалізованого науково-реставраційного виробництва Держбуду України будинок було реставровано. Реставрація здійснювалася за кошти Миколаївського обласного товариства охорони пам’яток, обласного Управління культури та міської влади.
Рішення про створення Музею суднобудування і флоту було ухвалене Миколаївським облвиконкомом 10 жовтня 1973 року. 1978 року відреставрований – вже не в дереві, а в камені – адміральський будинок отримав друге народження і нове життя, ставши Музеєм суднобудування і флоту, єдиним в Україні. У створенні музею брали участь наукові співробітники обласного краєзнавчого музею та художники Миколаївського обласного відділення Художнього фонду України. У 1981 році група творців музею отримала Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка.
Література:
- Гаврилов, И. Земли Морского ведомства / И. Гаврилов, Н. Христова // Силуэты старого города. 1864-2014. Посвящается памяти Игоря и Инны Гавриловых / И. Гаврилов, Н. Христова. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2023. – С. 185-187 : фото.
- Крючков, Ю. С. Строгий классицизм / Ю. С. Крючков // Архитектура Старого Николаева / Ю. С. Крючков. – Николаев, 2008. – С. 33-34.
- Кухар-Онышко, Н. А. Ансамбль Адмиральской улицы / Н. А. Кухар-Онышко // Архитектура Николаева (конец XVІІІ – начало ХХ веков) / Н. А. Кухар-Онышко. – Николаев, 2001. – С. 31-32.
- Кухар-Онишко, Н. О. Урок 9. План і забудова Миколаєва. Будинок Головного командира ЧФ / Н. О. Кухар-Онышко // Історія Миколаєва: навчальний посібник для 5 кл. загальноосвіт. Школи / Н. О. Кухар-Онишко, О. В. Гриневич, Н. М. Гаркуша.– Миколаїв, 2000. – С. 49.
- Музей судостроения и флота: путеводитель / В. П. Чернявская, А. Владерчук, О. Дьяченко и др. – Одесса: Маяк, 1983. – 96 с.
- Музей судостроения и флота: путеводитель / Л. Хлопинская, А. Владерчук, О. Дьяченко и др. – 2-е изд., перераб. и доп.– Одесса: Маяк, 1986. – 96 с.
- Петраш, А. Музей судостроения и флота // Петраш, А. Музеи Николаева: путеводитель / А. Петраш. – Одесса: Маяк, 1979. – С. 62-83.
- Хлопинская, Л. Д. Дворец-музей на Адмиральской / Л. Д. Хлопинская. – Николаев: Возможности Киммерии, 2004. – 112с.
- Хлопинская, Л. Д. Музей судостроения и флота / Л. Д. Хлопинская // Николаевские достопримечательности / И. И. Алексанренко и др. ; руководитель проекта В. А. Карнаух. – Николаев : Возможности Киммерии, 2010. – С. 187-208.