Адреса: вул. Обсерваторна, 1
Ідея створення такої важливої наукової установи належала О. С. Грейгові – він у ті далекі часи був призначений на посаду Головного командира Чорноморського флоту і портів, а також був Миколаївським губернатором.
Миколаївську обсерваторію засновано в 1821 році для навігаційних потреб флоту. Проєкт будівлі у стилі модного на той час класицизму виконав головний архітектор Чорноморського адміралтейства Ф. І. Вунш. Проєкт головного будинку Миколаївської обсерваторії став останньою і найзначнішою роботою будівничого. Керівництво спорудженням обсерваторії було доручено інженеру Б. В. Фон-дер-Флісу, а закінчив будівництво 1829 року архітектор Л. Опацький.
Першим директором Миколаївської обсерваторії став Карл Кнорре. Він прибув до Миколаєва двадцятирічним юнаком і віддав нашій обсерваторії 50 років свого трудового життя. Його ім’я увійшло в історію астрономії як ім’я автора 5-го аркуша Зоряної карти Берлінської академії наук, за допомогою якого згодом були відкриті малі планети Астрея і Флора. К. Кнорре виконав гідрографічні роботи на Азовському, Чорному і Мармуровому морях, провів описи і визначив найточніші географічні координати багатьох опорних пунктів карт зазначених морів (довготи і широти).
Місцем для споруди Ф. Вунш вибрав вершину Спаського кургану – найвищого пагорба молодого міста. Це 52 м над рівнем моря, і, як виявилося, місце розташування археологічних пам’яток – кургану доби бронзи – раннього залізного віку та поселення середньої бронзи. В оточенні парку обсерваторія виглядає урочисто і велично. Нині багато що знаходиться практично в тому ж вигляді, що і в ті часи.
Під час будівництва використовувалися пиляний та рваний камінь-черепашник і глина. За розпорядженням адмірала О. Грейґа, внутрішні стіни тинькувалися чистим алебастром, підлогу вистилали паркетом з горіхового дерева, віконні латунні засувки постачали з Тульських заводів, чавунні сходи – з Іжорських адміралтейських заводів, а шибки – із Санкт-Петербурґа.
Офіційна дата завершення будівництва – 28 червня 1829 року.
Що ж собою являла тоді обсерваторія? Призначення наукової установи було суто практичним: вона мала забезпечити навігаційними картами Чорноморський флот, а також слугувати «курсами підвищення кваліфікації для морських офіцерів». Архітектура зведеної посеред саду на вершині кургану споруди мала відповідати всім цим функціям. Отже, всі приміщення обсерваторії групуються навколо її центральної частини.
Класичний архітектурний стиль будівлі досить вдало продуманий. Споруда трирівнева, з масивним цоколем, фасадом, що декорований характерними карнизами, наличниками вікон та іншими елементами оздоблення, а також рустуванням стін, яке імітує грубе кам’яне мурування, і верхньою частиною у вигляді циліндричної ротонди.
За роки майже 190-річного існування збережено її первісне розпланування, здійснене з урахуванням специфіки астрономічної морської обсерваторії. Будинок складається із чотирьох рівних за площею частин. З північного боку головний вхід прикрашено шестиколонним портиком класичного тосканського ордера, до якого ведуть широкі сходи. Тут же знаходиться вхід до Круглої зали – Аудиторії, де проводилися навчання вихованців Штурманського училища. Аудиторія має форму квадрата зі стороною 10 м. Напівсферичний купол зали підтримують 16 колон, розміщених по колу діаметром 8 м. Поверхню колон покрито розчином, замішаним на жовтках курячих яєць, який має захисні властивості й надає колонам яскравого блиску. Нині тут проходять засідання вченої ради, конференції тощо, а також у залі міститься музей обсерваторії. На сьогодні в астрономічному музеї зберігається понад 100 різноманітних експонатів: старовинний годинник, глобус Місяця, хронограф, телескопи, з якими працювали астрономи минулого.
На схід від Аудиторії знаходиться приміщення, де 1832 року було встановлено трифутове меридіанне коло – телескоп роботи німецького майстра Ертеля з Мюнхена і пасажний інструмент Утцшнейдера й Фраунгофера. 1913 року в приміщенні влаштували обчислювальну кімнату. Зараз тут – читальна зала науково-технічної бібліотеки. На південь від Аудиторії розташовувалися кабінет головного астронома, бібліотека, комора. Із заходу до Аудиторії прилягала частина будівлі з житловими приміщеннями для директора та його родини.
Головний будинок прикрашає висока кругла ротонда з пласкою покрівлею, в центрі якої був отвір для спостереження близькозенітних зірок. У стінах ротонди зроблено четверо дверей, відповідно до сторін світу, і дванадцять високих вікон для спостереження небесних світил у будь-якій частині неба за допомогою переносних астрономічних інструментів. Підлогу ротонди викладено мармуровими плитами. Ця мармурова підлога чудово збереглася до наших днів. У 70-х роках XIX століття, за другого директора, І. Кортацці, отвори в даху і стінах ротонди замурували. У приміщенні розмістили бібліотеку обсерваторії, зібрану її першими астрономами.
Головний будинок мав унікальну систему повітряного опалення. Опалювальну конструкцію збережено донинї, але вона не діє, оскільки на зміну їй прийшло центральне опалення. Заслуговує на згадку Кноррова система накопичення води в умовах посушливого миколаївського літа, яка безвідмовно працювала до 60-х років XX століття. Нею перестали користуватися тільки тоді, коли до Миколаєва провели дніпровську воду.
У 1872 році директором Миколаївської обсерваторії був призначений ад’юнкт-астроном Пулковської обсерваторії, професор вищої геодезії і практичної астрономії Військової академії Іван Єгорович Кортацці. Перейнявши керівництво установою, І. Кортацці заходився реформувати її на свій лад.
1 липня 1912 року Миколаївська морська астрономічна обсерваторія отримала статус Миколаївського відділення Головної (Пулковської) астрономічної обсерваторії.
У 1913 році розпочалися ремонтні роботи в службових приміщеннях обсерваторії. Окрім перепланування і переобладнання, підлогу застелили паркетом, стіни потинькували, провели електричне освітлення, побудували новий астрономічний павільйон у формі лежачого напівциліндра.
23 вересня 1913 року відбулася урочиста церемонія офіційного відкриття Миколаївського відділення Головної (Пулковської) астрономічної обсерваторії.
Багато шкоди заподіяли обсерваторії громадянська війна, часи безвладдя 1917–1920 років. Якраз тоді знесилене тяжким життям мирне населення вирубувало в обсерваторському парку дерева на дрова. Труднощів вистачало і в перші роки після громадянської війни, і в період фашистської окупації.
1981 року були проведені чергові роботи з відновлення, реконструкції і оновлення будівель і устаткування обсерваторії.
У 1992 році Миколаївська астрономічна обсерваторія здобула статус самостійної наукової установи. 2002 року МАО отримала офіційний статус науково-дослідного інституту. Сьогодні МАО – одна з найстаріших наукових установ такого профілю в Південно-Східній Європі. Сьогодні колектив складається майже з 70 осіб. Половина його – наукові та інженерно-технічні працівники.
У квітні 2007 року обсерваторія потрапила в число об’єктів, які можуть претендувати на включення до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. До складу пам’ятника входить територія обсерваторії площею 7,1 гектара, а також головна будівля обсерваторії як пам’ятка архітектури, старі й сучасні павільйони і споруди наукового та господарського призначення, парковий ландшафт і чавунна огорожа.
Миколаївська обсерваторія – одна з визначних пам’яток міста. Вона дбайливо зберігає й примножує наукові та культурні традиції, закладені її талановитими засновниками. 2007 року обсерваторія приймала візитерів із Франції – нащадків К. Кнорре, які бажали познайомитися з місцем, де жив, творив науку та історію їхній знаменитий предок.
2 квітня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приєднання НДІ «Миколаївська астрономічна обсерваторія» до Головної астрономічної обсерваторії НАН України.
8 серпня 2024 року було припинено діяльність юридичної особи Науково-дослідний інститут «Миколаївська астрономічна обсерваторія» шляхом приєднання обсерваторії до ГАО НАНУ.
На будівлі Миколаївської астрономічної обсерваторії 11 серпня 2025 року встановили міжнародний знак «Блакитний щит». Це емблема захисту культурних цінностей під час збройного конфлікту.
У Сонячній системі обертається мала планета за номером 8141, названа NIKOLAEV на честь пов’язаних загальною долею міста корабелів Миколаєва і Миколаївської астрономічної обсерваторії.
Література:
- Крючков, Ю. С. Высокий классицизм / Ю. С. Крючков // Архитектура Старого Николаева / Ю. С. Крючков. – Николаев, 2008. – С. 43, 47.
- Кухар-Онышко, Н. А. Архитектура І пол. ХІХ века / Н. А. Кухар-Онышко // Архитектура Николаева (конец XVІІІ – начало ХХ веков) / Н. А. Кухар-Онышко. – Николаев, 2001. – С. 47 – 49.
- Кухар-Онишко, Н. О. Урок 10. Флотоводці. О. С. Грейг / Н. О. Кухар-Онишко // Історія Миколаєва: навчальний посібник для 5кл. загальноосвіт. Школи / Н. О. Кухар-Онишко, О. В. Гриневич, Н. М. Гаркуша. – Миколаїв, 2000. – С. 53.
- Митковская, Т. С. Николаевская морская астрономическая обсерватория / Т. С. Митковская // Николаевские достопримечательности / И. И. Алексанренко и др. ; руководитель проекта В. А. Карнаух. – Николаев : Возможности Киммерии, 2010. – С. 227-246.
- Пинигин, Г. И. Династия астрономов Кнорре / Г. И. Пинигин, С. Ф. Ераль. – Николаев, 2009. – 148 с: ил.
- Пинигин, Г. И. Николаевская обсерватория в первой половине ХХ века / Г. И. Пинигин, Ж. А. Пожалова. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2011. – 148 с. : ил.
* * *
- «Блакитний щит» // Південна правда. – 2025. – № 33(14 серп.). – С. 5 : фот.
У Миколаєві міжнародний знак «Блакитний щит» встановлено на будівлі Миколаївської обсерваторії. - Ей подвластны и космос, и души : Николаевской обсерватории – 200 лет // Вечерний Николаев. – 2021. – № 38(27 мая). – С. 1 : фот.
- К юбилею обсерватории : Национальный банк Украины ввел в обращение монету, посвященную 200-летию Николаевской астрономической обсерватории // Вестник Прибужья. – 2021. – № 6(11 февр.). – С. 1.
- Островская, М. Наблюдая за звездами : марка и конверт к 200-летию Николаевской обсерватории / М. Островская // Южная правда. – 2021. – № 72(30 сент.). – С. 1-2 : фот.
- Христова, Н. Многоуважаемый телескоп! Приветствую твое существование… / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2020. – № 68(17 сент.). – С. 6 : фот.
В Николаевской астрономической обсерватории открылся небольшой музей, в котором собраны отслужившие свой век почтенные телескопы.