Адреса: вул. Адміральська, 25
Першим театром у Миколаєві був приватний театр міщанина Івана Міллера, відкритий ним у 1840 році за порадою власника трупи російських акторів Дмитра Русинова. Розташовувався він на розі нинішніх вулиць Вадима Благовісного та Маріупольської.
1856 року Дмитро Русинов відкрив власний театр, який нічим не відрізнявся від театру Міллера. Ті ж дерев’яні сходи, вузькі коридори, залізні печі, необладнана сцена, погана акустика. У миколаївців він відразу ж отримав назву «караван-сарай».
Проте спеціалізована будівля театру була зведена лише 1881 року на розі вулиць Різдвяної (нині вул. Героїв Рятувальників) і Адміральської.
Підприємець К. І. Монте збудував власний театр на 1310 глядачів. Тоді театр мав 350 крісел партеру й амфітеатру, 36 лож бенуару й бельєтажу, галерею. Меблі для театру виписали з Відня. Керував будівництвом автор проєкту, інженер Т. К. Брусницький.
Театр побудований у стилі псевдоренесансу, ефектно прикрашений різними архітектурними прийомами: лоджією по фасаду на Адміральській вулиці, навісом біля входу й аттиком над ним, балюстрадою по краю даху з вазами, встановленими на тумбах. Вікна й нині обрамлені напівколонами, а в нішах встановлені скульптури античних муз. Стіни оброблені рустом. Будівлю доповнював невеликий дворик типу курдонера, обрамлений з боку вулиці ґратами. Побудована в перехідний період від еклектики до модерну, будівля театру увібрала в себе багато елементів модерну. Навісна лоджія справа – явно більш пізня прибудова в стилі модерну. 1882 року зроблений навіс біля входу.
1894 року театр придбав купець Я. Я. Шеффер. Новий власник 1898 року перебудував його. Було збільшено залу, обладнано нову сцену та збудовано нове фоє.
Під час голоду 1921–1922 рр. обладнання, меблі розікрали, і від театру залишилися тільки стіни. Приміщення хотіли знести, але через нестачу коштів цього не зробили. 1926 року театр було відбудовано.
1922 року в Луганську був заснований пересувний драматичний колектив «Шахтарка Донбасу», а восени 1934 року він переїхав у наше місто, у будівлю театру, для постійної роботи, і 1 грудня 1934 року відбулася перша прем’єра театру – вистава «Оптимістична трагедія». З цієї прем’єри почалася славна історія театру, через кілька років на афішах з’явилася назва «Художній театр України», а з 1939 року до середини
90-х театр носив ім’я льотчика В. Чкалова. 1994 року театру, на прохання колективу, була повернена історична назва «Художній». А до 75-річчя театру, 2009 року, йому було присвоєно статус «Академічний».
Під час Другої світової війни театр було евакуйовано на Урал, а будинок театру згорів і 1946 року був відбудований полоненими німцями. Будівля була не тільки відбудована, але й значно удосконалена. До неї біля входу прибудували шестиколонний портик з важким фронтоном на рівні даху, змонтована нова сцена з обертовим кругом, переобладнана закулісна частина, з’явився третій ярус лож.
Майже 60 років театр прожив без змін. У 2005 році він почав нове життя. Це був третій етап відродження і реконструкції приміщення театру. З’явилася, по суті, абсолютно нова будівля. Тільки силует залишився колишній. Будівникам довелося розгадувати секрети своїх попередників з позаминулого століття, щоб не нашкодити повністю оновленому храму мистецтва. Нинішнє оновлене обличчя театру вражає дбайливо збереженим оздобленням, сучасними будівельними матеріалами, які чудово вписалися в колорит цієї старовинної будівлі. Влітку театралів радував унікальний театральний скверик.
Миколаївський академічний художній драматичний театр пройшов великий творчий шлях. Відбулися деякі зміни не тільки у зовнішньому вигляді театру, але й у творчому складі колективу. Кожного театрального сезону відбуваються прем’єри.
На сьогодні будівля є пам’яткою архітектури та історії місцевого значення. У ніч на 22 вересня 2022 року на територію літнього майданчика театру російськими загарбниками було завдано удару зенітно-ракетною системою С-300. Будівля Миколаївського академічного художнього драматичного театру зазнала руйнувань. Вщент було зруйновано театральний скверик.
Література:
- Гаврилов, И. Театральное пространство / И. Гаврилов, Н. Христова // Силуэты старого города. 1864-2014. Посвящается памяти Игоря и Инны Гавриловых / И. Гаврилов, Н. Христова. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2023. – С. 77-79 : фото.
- Васильева, М. В. От истоков к современности. Николаевский академический художественный / М. В. Васильева, С. Е. Пискурев, М. В. Фесенко // Николаевские достопримечательности / И. И. Алексанренко и др. ; руководитель проекта В. А. Карнаух. – Николаев : Возможности Киммерии, 2010. – С. 143-162.
- Давыдова, И. Театр города корабелов/ И. Давыдова. – Николаев: Рион, 1994. – 200 с.: ил.
- Крючков, Ю. С. Псевдоренессанс / Ю. С. Крючков // Архитектура Старого Николаева / Ю. С. Крючков. – Николаев, 2008.– С. 62, 201.
- Кухар-Онышко, Н. А. Общественные здания / Н. А. Кухар-Онышко // Архитектура Николаева (конец XVІІІ – начало ХХ веков) / Н. А. Кухар-Онышко. – Николаев, 2001. – С. 66.
- Кухар-Онишко, Н. О. Урок 13. Освіта та культурне життя міста в ІІ пол. ХІХ ст. Театри / Н. О. Кухар-Онишко // Історія Миколаєва: навчальний посібник для 5 кл. загальноосвіт. Школи / Н. О. Кухар-Онишко, О. В. Гриневич, Н. М. Гаркуша. – Миколаїв, 2000. – С. 67.
* * *
- Отметили юбилей театра : Николаевскому академическому художественному драматическому театру исполнилось 100 лет // Южная правда. – 2022. – № 48/49(8 дек.). – С. 3.
- Театр Монте // Родной причал. – 2020. – № 31(5-11 авг.). – С. 4 : фот. – (Старый Николаев).
- Христова, Н. Город Героев и прифронтовой театр : первого декабря 2022 года Николаевскому академическому художественному драматическому театру исполнилось 100 лет / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2022. – № 30/31(15 дек.). – С. 3 : фот.