Адреса: вул. Мала Морська, 15
Будинок побудований у стилі історизму (еклектики) і датується другою половиною XIX століття. Ця будівля, що колись була одним із центрів культурного життя міста, цінна з точки зору історії, архітектури та містобудування.
Маєток розташований на перехресті Великої Морської та Малої Морської вулиць. Його вирізняє унікальний для Миколаєва декор, який поєднує історичні та оригінальні рішення, а також виразні ризаліти з нині втраченими здвоєними вікнами. Попри втрату низки елементів (парапетних стовпчиків, вікон із балюстрадами, оригінальних рам та покрівлі), він продовжує прикрашати це перехрестя.
Будинком володів міщанин Йосип Мойсейович Заславський і здавав його в оренду. У приміщенні була велика зала та чотири просторі кімнати. Загальна корисна площа складала близько 420 м2.
Першими орендарями були здебільшого присяжні повірені (адвокати).
У 1910–1912 роках у цьому будинку розміщувалася миколаївська «Просвіта».
Будинок Заславського найбільш відомий як місце становлення Миколаївського міського природничо-історичного музею та завдяки його видатним зберігачам.
Створення музею стало можливим завдяки колекції Емануїла Петровича Францева. Після його смерті приватний природничо-історичний музей на вулиці Адміральській залишився без нагляду. Перед смертю Францев заповів усю свою колекцію місту. На початку 1912 року спадкоємці заявили про намір передати численну колекцію в дарунок місту.
Прийняттям музею займалася спеціально створена міською Думою комісія, яка розглядала питання про винаймання відповідного приміщення. Ним згодом і став маєток Заславського.
Оренду будівлі було оформлено у травні 1913 року. Приміщення під’єднали до міської електромережі, а вартова комісія допомогла із забезпеченням зовнішньої нічної охорони. У київському магазині було замовлено «стильні меблі кустарної роботи».
Підготовка до створення музею завершилася до кінця 1913 року, і 13 грудня відбулося його урочисте відкриття. На заході були присутні родичі Францева, міський голова Микола Леонтович, члени управи та дарувальники.
Першим директором Миколаївського міського природничо-історичного музею став Сергій Іванович Гайдученко – юрист, гласний міської Думи, член правління місцевого відділення товариства «Просвіта», колекціонер, археолог та краєзнавець.
Завдяки зусиллям Гайдученка на базі музею почала формуватися наукова бібліотека. До кінця 1915 року відвідуваність музею у неділі та у святкові дні сягала близько 800 осіб. Колекція постійно поповнювалася експонатами з приватних зібрань. С. І. Гайдученко також передав до музею власну етнографічну колекцію.
На сьогодні будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Вебресурси
- Будинок Заславського : [Електронний ресурс] // Архітектура Миколаєва : [вебсайт]. – Режим доступу : http://archmykolaiv.com/dom-zaslavskogo/, вільний. – Дата останнього доступу : 03.10.2025. – Загол. з екрану.
- Дом Заславского : [Електронний ресурс] // Oksagen : [блог]. – Режим доступу : https://oksagen.ua/blog/dom-zaslavskogo-byl-odnim-iz-centrov-kulturnoj-zhizni-goroda/, вільний. – Дата останнього доступу : 03.10.2025. – Загол. з екрану.