Адреса: вул. Аркасівська, 4
Це одна з найкрасивіших і найвидатніших будівель нашого міста – будинок у два з половиною поверхи на розі вулиць Бульварної (Аркасівської) та Нікольської (Вадима Благовісного). Історикам та краєзнавцям він відомий як «палац Косякова». Будинок з’явився 1882 року. Його «палацовий статус» підтверджує документ. Це творіння рук шотландського архітектора Тернера. А значимість цієї будівлі було визнано навіть відомими європейськими архітекторами.
Арсеній Іванович Косяков – відома особистість у Миколаєві: дійсний статський радник, військово-морський суддя, активний громадський діяч. Чотири рази обирався гласним Миколаївської міської думи.
1880 року він вирішує будувати своє родове гніздо. Місце для нього було обрано найпрестижніше у місті. Вікна виходили на Адміральський сквер. За два кроки – Будинок головного командира ЧФ, жіноча гімназія, Олександрівський ліцей, Свято-Микільська церква. І, звісно, бульвар – центр дозвільного міського життя, чудове місце для прогулянок і відпочинку.
В офіційному документі про цей будинок написано: «Будинок відрізняється монументальними формами, запозиченими з арсеналу італійської архітектури епохи зрілого Ренесансу. Напівпідвальний поверх розчленований на великі кам’яні блоки. Перший поверх оброблений квадровим рустом і прорізаний великими арковими отворами. Стіни верхнього поверху гладкі і вдало підкреслюють пластику напівколон, якими оброблені великі віконні отвори. Дещо псують загальне враження мляві форми завершального антаблемента, але дуже цікаво розроблений фасад невеликого флігеля у вигляді глухої аркатури».
Цей сухий опис сьогодні не відображає «палацового» вигляду будівлі. Вази, скульптури та грифони, пілястри та капітелі, фризи, балюстради – весь цей фасадний декор добре видно на архітектурному плані-кресленні 1882 року. З того часу багато втрачено, проте старі стіни з сірого пиляного каменю і сьогодні продовжують прикрашати вулицю. Всередині теж дуже красиво: добре збереглася ліпнина, цікаві сходові майданчики, металеві сходи, виготовлені на заводі братів Донських. Причому спочатку планувалося, що він буде із великим садом та оранжереєю.
Косякові жили в будинку 10 років, після цього з невідомих причин продали його сім’ї поміщиків Сухомлинових. За радянських часів у будівлі розміщувалася Миколаївська окружна охоронна інспекція, а у 1960-ті роки – військово-морська частина. Будинок і сьогодні перебуває на балансі Міністерства оборони. Але реставрувати його поки що не поспішають, будівля стоїть самотньо у занедбаному вигляді. На сьогодні будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Література:
- Гаврилов, И. О чем молчат старые стены / И. Гаврилов, Н. Христова // Силуэты старого города. 1864-2014. Посвящается памяти Игоря и Инны Гавриловых / И. Гаврилов, Н. Христова. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2023. – С. 27-214.
* * *
- Христова, Н. Дом Арсения Косякова. О чем молчат старые стены / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2020. – № 20(17 марта). – С. 4 : фот.