Адреса: вул. Садова, 12
Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері – один із найкрасивіших православних храмів міста, розташований на розі Садової вулиці та Центрального проспекту.
Храм присвячений одній з найбільш шанованих чудотворних ікон – Касперівській іконі Божої Матері, яка з 1853 по 1918 роки щорічно урочисто прибувала до Миколаєва хресним ходом і протягом місяця (з 1 липня по 1 серпня) перебувала в різних храмах міста. Жителі Миколаєва вірили, що саме ця ікона врятувала місто від нападу ворогів у період Кримської війни 1853–1856 років.
У 1855 році протоієрей І. Станіславський – благочинний єпархіальних церков м. Миколаєва, звернувся до Миколаївського військового губернатора М. Б. Берха з клопотанням «на знак подяки за порятунок Миколаєва від ворогів, побудувати в південно-східній частині міста храм в ім’я Всемилостивого Спаса з двома вівтарями в ім’я Пресвятої Богородиці Касперівської». 1 червня того ж року військовий губернатор дав доручення Миколаївській міській думі вибрати місце для храму і дозволити для цієї мети збір пожертвувань серед міських жителів.
У 1872 році вдалося зібрати необхідну суму. Тоді ж Міська дума передала частину міської землі без жодного викупу на користь будівництва безоплатно, але за умови, що криниця, що там знаходиться, буде справною, а доступ до неї для всіх охочих користуватися водою – вільним. Будівля зводилася за проєктом архітектора Федора Івановича Еппінгера, будівництво велося під керівництвом архітектора Євгена Антоновича Штукенберга.
Урочисте закладання храму Касперівської ікони Божої Матері відбулося аж у травні 1904 року. Будівництво велося досить швидко, до вересня завершили спорудження стін, але закінчилися гроші і будівельні роботи завмерли. Щоб уникнути руйнування стін, над спорудою зробили тимчасовий дах. З того часу роботи припиняли ще кілька разів. Але влітку 1908 року Міська Дума вирішила передати храму 8000 рублів. 28 грудня 1908 року освятили головний боковий вівтар церкви. У 1915 році звели дзвіницю, зробили бічні двері, провели оздоблювальні роботи в основному приміщенні. До 1917-го року встановили огорожу, облаштували двір, упорядкували нижній поверх церкви. Роботи було закінчено.
Архітектура Кафедрального собору Касперівської ікони Божої Матері цікава тим, що поєднує кілька стилів: задня частина церкви нагадує споруду в псевдоросійському стилі, з тонкими шийками веж і ширшими маківками куполів. Передня ж нагадує готичний стиль із його стрімкістю та вертикальністю.
Будівля собору в плані є витягнутим прямокутником 45 метрів завдовжки і 22 метри завширшки, зорієнтованим, згідно православної традиції, по лінії захід-схід. Східна стіна завершується трьома напівкруглими апсидами. Із західного боку над входом надбудована дзвіниця заввишки 45 метрів. Вона увінчана шатровою покрівлею в стилі архітектури XVII століття. Праворуч і ліворуч її обрамляють декоративні бані на барабанах, прикрашених кокошниками і також увінчаними невеликими шатрами. Над східною частиною храму надбудований хрест, який вінчає купол на високому барабані. Навколо нього розташовані шість декоративних бань на барабанах різної висоти. Усі вони, як і головний купол, виконані в традиційній формі цибулини. Згідно з православним каноном, сім куполів на храмі символізують сім церковних таїнств.
Усередині храму – велика молитовна зала, величезні вікна роблять приміщення просторим. Над входом розташовані хори у вигляді балкона, що спирається на дві колони. Стіни храму декоровані різьбленими деталями в стилі архітектури XVI-XVII століть, а також карнизами. Особливий ефект і чарівність старовини храму надає будівельний матеріал, з якого викладені стіни – це вапняк, що потемнів від часу.
Доля храму в XX столітті складалася драматично. У лютому 1930 року з дзвіниці були зняті дзвони і відправлені на переплавку, куполи та верхню частину дзвіниці знесли, зробивши дах рівним, фрески та розписи знищили, а на місці вівтаря встановили сцену. Храм був закритий. 1934 року, за рішенням Одеського облвиконкому, церкву передали заводу імені 61-го комунара під клуб. Під час німецької окупації міста у Другій світовій війні в храмі відновилися богослужіння, що тривали до 1949 року, після чого приміщення знову відібрали у вірян, тут відновив роботу молодіжний клуб, а згодом – кінотеатр.
У 1992 році будівля храму передана громаді Української православної церкви Київського Патріархату, в ньому відновилися богослужіння, почалася реконструкція собору. До 2010 року первинний вигляд собору майже повністю відновлений.
Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері, пам’ятка архітектури місцевого значення, виявився дуже вдало вписаним у навколишню міську забудову і став архітектурною домінантою в цій частині міста, зберігши цю функцію і до теперішнього часу.
Література:
- Гаврилов, И. В честь Касперовской иконы Божией Матери / И. Гаврилов, Н. Христова // Силуэты старого города. 1864-2014. Посвящается памяти Игоря и Инны Гавриловых / И. Гаврилов, Н. Христова. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2023. – С. 173-175 : фото.
- Губская, Т. Н. Церкви Николаева / Т. Н. Губская // Николаевские достопримечательности / И. И. Алексанренко и др. ; руководитель проекта В. А. Карнаух. – Николаев : Возможности Киммерии, 2010. – С. 305-314.
* * *
- Стриль, Е. Церковь на Садовой: построили, разрушили, восстановили / Е. Стриль // Рідне Прибужжя. – 2013. – № 29(18 лип.). – С. 15 : фот.
- Христова, Н. Улица Садовая: несколько знаковых мест / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2021. – №77(21 окт.). – С. 5.