Адреса: вул. Олексія Вадатурського, 4
Свято-Микільський соборний храм – одна з визначних пам’яток міста Миколаєва. Перша спроба побудувати храм на честь Святого Миколая була зроблена в кінці XVIII століття. 1789 року Григорій Потьомкін направив Катерині II донесення з проханням влаштувати в районі Вітовка (нині – Корабельний район), недалеко від русла Інгулу, чоловічий Свято-Микільський монастир для ченців та інвалідів – учасників війни з турками. Дозвіл прийшов негайно. Але, у зв’язку зі смертю князя, рішення про заснування обителі залишилося нереалізованим.
17 грудня 1789 року, через рік після взяття Очакова, М. Л. Фалєєв проінформував архієпископа Катеринославського, Херсонського і Таврійського Амвросія про намір спорудити в Миколаєві храм на честь Святого Миколая Чудотворця. Здійснення цього доброго наміру дуже тісно пов’язане з греками-переселенцями, які відіграли значну роль в економічному і культурному житті міста.
1790 року був закладений дерев’яний Грецький храм на честь Святого Миколая (на перетині теперішніх вулиць Аркасівської та Марка Кропивницького). Він проіснував близько 20 років. Його опис або зображення не збереглися.
Кам’яний Грецький Свято-Микільський храм (нині – Свято-Микільський соборний храм) будували з 1803 до 1817 року. Тривале будівництво порівняно невеликого храму пояснюється, перш за все, браком коштів. Храм будували на пожертвування парафіян. Окрім грошей, жертвували будівельні матеріали. Храму були даровані ікони Святого Миколая Чудотворця та Божої Матері.
Велику турботу про будівництво нового храму проявили архімандрит Захарія Петропуло і протоієрей Карпо Павловський.
Храм побудований у класичному стилі.
З часу освячення (1817 рік) храм ніколи не закривався надовго. Навіть у 20–30-ті роки XX століття в ньому проводилися богослужіння.
Після створення Миколаївської і Вознесенської єпархій, коли місто Миколаїв став єпархіальним центром, Свято-Микільському храму був наданий статус собору. Храм був відреставрований, на дзвіниці з’явилися дзвони. У південній частині собору був споруджений бічний вівтар на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Біля північних дверей із зовнішнього боку споруджено місце для освячення води.
Свято-Микільський соборний храм внесений до списку пам’яток архітектури державного значення.
Література:
- Гаврилов, И. Синагога и греческая церковь, банки и Дворец Труда / И. Гаврилов, Н. Христова // Силуэты старого города. 1864-2014. Посвящается памяти Игоря и Инны Гавриловых / И. Гаврилов, Н. Христова. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2023. – С. 57.
- Губская, Т. Н. Церкви Николаева / Т. Н. Губская // Николаевские достопримечательности / И. И. Алексанренко и др. ; руководитель проекта В. А. Карнаух. – Николаев : Возможности Киммерии, 2010. – С. 305-314.
- Крючков, Ю. С. Высокий классицизм / Ю. С. Крючков // Архитектура Старого Николаева / Ю. С. Крючков. – Николаев, 2008. – С. 43.