Даценко Василь Андрійович

(1841-1901)
миколаївський міський голова (1884-1888, 1893-1901), голова дирекції Миколаївської громадської бібліотеки (1892-1901), громадський діяч, журналіст, мемуарист, видавець газети «Миколаївський листок оголошень»
Біографічна довідка
Василь Андрійович Даценко народився 11 квітня 1841 року у Севастополі, в сім’ї морського офіцера. Дитинство провів у Севастополі та здобув домашню освіту. У дванадцять років розпочав службу юнгою на фрегаті «Кагул» Чорноморського флоту, на якому безперервно ходив з батьком – комісаром 30-го флотського екіпажу.
На «Кагулі» брав участь у Сінопській битві 1853 року. У 1854-1855 роках обороняв Севастополь, де був поранений в голову уламком снаряда. Після одужання здобув профільну освіту у пансіоні в Миколаєві. З 1858 року продовжив службу прапорщиком на флоті в корпусі інженерів-механіків.
У 1871 році Даценко переїхав до Миколаєва, де служив у гідрографічній частині воєнного порту. Йому було доручено будівництво Великофонтанського маяка в Одесі та подальша його електрифікація. Даценко не тільки ніс берегову службу, а й водночас був завідувачем підготовчих класів Миколаївського морського юнкерського училища, де викладав математичні науки.
У 1880 році обраний гласним міського зібрання. У 1883 році у званні штабс-капітана закінчив службу і присвятив себе громадській діяльності.
У 1884 році вперше зайняв посаду міського голови, але через чотири роки склав повноваження, залишившись працювати в міській управі. До 1892 року він був титулярним радником, а згодом став колезьким асесором. Вже у 1900 році його призначили надвірним радником.
У 1893 році В. А. Даценка одноголосно було обрано міським головою вдруге. За часи свого головування (1893–1901) багато уваги приділяв благоустроєві та розвиткові Миколаєва. За його ініціативи була утворена Друга жіноча гімназія (нині Миколаївський ліцей №2), відкрито залізничне середньотехнічне училище та паралельні класи при Олександрівському реальному училищі, Маріїнській гімназії (нині Миколаївський ліцей імені Миколи Аркаса), затверджено статут торгової школи.
Ініціював заснування міського кредитного товариства. Були побудовані міські казарми для військових частин, що звільнило городян від квартирного податку. Було зведено міський притулок для людей похилого віку, дітей-сиріт та будівлі для міської лікарні, де було відкрито інфекційне відділення. Було затверджено міську санітарно-епідеміологічну службу та проведено телефонний зв’язок. Побудована міська кінна залізнична дорога (конка) – перший громадський транспорт. Розроблений та затверджений новий генеральний план Миколаєва, проєкти міського водопостачання, водовідведення, а також освітлення міських вулиць.
Даценко тривалий час очолював і опікунську раду міських жіночих гімназій. Також був членом Ради опікунів реального училища та почесним членом товариства охорони народного здоров’я.
З 1892-го і аж до кінця життя очолював Дирекцію громадської бібліотеки. За його сприяння для книгозбірні було збудоване нове приміщення по Різдвяній, 6 (нині вулиця Героїв Рятувальників). Незабаром було відкрито перше відділення бібліотеки. Крім цього, тут відбувалися й публічні лекції та величезна кількість інших культурних подій. Тепер тут розташований міський Палац урочистих подій.
В. А. Даценко любив журналістику та писав статті з різних галузей знань. За життя він видав декілька книг з техніки, а також підручник «Арифметика» для середніх навчальних закладів, що був схвалений комітетом Міністерства народної освіти. За його ініціативи у місті була заснована газета «Миколаївський листок оголошень», що з часом була перейменована на газету «Южанин». У 1900 році на сторінках двох номерів журналу «Вісник всесвітньої історії» було опубліковано його мемуари під назвою «Діти – захисники Севастополя».
Даценко Василь Андрійович мав численні нагороди. Помер 2 січня 1901 року у Миколаєві. Згідно із заповітом, був похований поруч з могилою батька в Севастополі.

Література про життя та діяльність

  • Заковоротний, Д. Городской голова Василий Даценко / Д. Заковоротний // Николаев. – 2000. – № 2. – С. 12-13.
  • Ковалева, О. Ф. Даценко Василий Андреевич : [биогр. справка] / Н. А. Кухар-Онышко // Николаевцы. 1789 – 1999 : энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С. 120-121.
  • Никитин, В. И. В. А. Даценко. Воспоминания. Завещание / В. И. Никитин // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження : збірник наукових матеріалів X Миколаївської обласної краєзнавчої конференції 20-21 жовтня 2016 р.) ; ред. М. Ф. Димиторов [та ін.]. – Миколаїв : Іліон, 2016. – С. 148-151.

Публікації в періодичних виданнях

  • Никитин, В. Василий Даценко. Воспоминания. Завещание / В. Никитин // Южная правда. – 2016. – № 37(5 апр.). – С. 3.

Вебресурси

➤