(1837-1903)
астроном, другий директор Миколаївської морської обсерваторії, науковець, викладач геодезії та астрономії, офіцер Корпусу військових топографів, дійсний статський радник, громадський діяч
Біографічна довідка
Іван Єгорович Кортацці народився 25 вересня 1837 року в місті Ізмаїл. Походив із впливової одеської родини грецького походження. Він був онуком Івана Кортацці, венеціанського консула у Смірні (Ізмірі), та сином Єгора Кортацці, одеського купця 1-ї гільдії і віцепрезидента комерційного суду.
Загальну освіту отримав у приватному навчальному закладі м. Миколаєва (1848-1853 рр.). Після навчання був зарахований юнкером до Волинського піхотного полку, з яким брав участь у Кримській війні (1853-1856 рр.). 11 квітня 1854 року отримав звання підпрапорщика. У 1855 році отримав поранення, 29 квітня того ж року був підвищений до прапорщика. Чергове звання підпоручика Іван Кортацці отримав 27 травня 1858 року. За участь у Кримській кампанії мав численні відзнаки та нагороди.
У 1858–1860 роках навчався на геодезичному відділенні Імператорської Миколаївської військової академії Генерального штабу (у Санкт-Петербурзі). 1858 року він став підпоручиком, 1860 року – поручиком. У 1860–1862 роках проходив астрономо-геодезичну практику в Пулковській обсерваторії.
У 1862 році призначений на Північний Кавказ для проведення триангуляційних робіт. У 1863 році був підвищений до штабс-капітана, а в 1865 році – до капітана, невдовзі був призначений до Головного управління Генерального штабу для особливих доручень і наукових занять.
1868 року отримав чин підполковника Корпусу військових топографів, а в 1872 році – полковника. Того ж року був переведений у морське відомство зі зміною чину на колезького радника, призначений астрономом, а згодом і директором Миколаївської морської обсерваторії. У 1876 році став статським радником, а в 1887 році – дійсним статським радником.
Наступник Карла Кнорре, Іван Кортацці зберігав і підтримував дружні стосунки з колегами Пулковської обсерваторії і в першу чергу з її директором, академіком Отто Васильовичем Струве. За його пропозицією в період з 1876 року по 1892 рік Кортацці визначав на меридіанному колі точні координати майже 6000 екваторіальних зірок до дев’ятої величини. Ця робота увійшла в історію астрономії під назвою «Миколаївська екваторіальна зона». У 1876 році був введений у дію великий 9-дюймовий рефрактор фірми Репсольда, на якому І. Кортацці визначив період обертання Юпітера навколо осі і вивчав характер руху різних плям, у тому числі й знаменитої «Червоної плями». Ним було отримано велику кількість спостережень комет та інших тіл Сонячної системи.
І. Кортацці у великому обсязі проводив гідрографічні та геодезичні роботи, зокрема в області картографування узбережжя Чорного моря від Миколаєва вздовж Кримського півострова до міста Батумі. З 1891 року на встановленому в підвалі обсерваторії горизонтальному маятнику німецького професора Ребера-Пашвітца І. Кортацці проводив сейсмічні дослідження. У 1901 році імператорським указом він був призначений членом Постійної сейсмічної комісії російської імперії.
За І. Кортацці у Головній будівлі були проведені ремонтні роботи на ротонді, після чого в ній розмістили бібліотеку обсерваторії. Восени 1875 року на даху ротонди була поставлена щогла для спуску часової кулі в момент миколаївського середнього полудня. У 1875 році було побудовано два павільйони поблизу Головної будівлі для інструментів, а також спеціальний флігель на південь від Головної будівлі для зберігання інструментів та обладнання. І. Кортацці займав посаду директора протягом 30 років.
13 вересня 1903 року Кортацці помер від запалення легень. Похований на Миколаївському міському цвинтарі.
Література про життя та діяльність
- Горбуров, Е. Г. Ученый астроном полковник И. Е. Кортацци / Е. Г. Горбуров, К. Е. Горбуров // Николаев в истории создания Добровольного флота (1878 г.) : архивные документы подтверждают / Е. Г. Горбуров, К. Е. Горбуров. – Николаев : Илион, 2021. – С. 50-56. : ил.
- Пінігін, Г. І. Кортацці Іван Єгорович : [біогр. довідка] / Г. І. Пінігін // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2014. – Т. 14 : Кол-Кос. – С. 614.
- Белый, Ю. А. Кортацци И. Е. : [биогр. справка] / Ю. А. Белый, Т. С, Митковская // Николаевцы. 1789 – 1999 : энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С. 177-178.
* * *
- Горбуров, Є. Славу міста звеличував Іван Кортацці / Є. Горбуров // Вечірній Миколаїв. – 2025. – № 14(2 квіт.). – С. 3 : фот. – (Видатні миколаївці).
Вебресурси
- Діяльність другого директора І. Є. Кортацці (1872-1903) : [Електронний ресурс] // Науково-дослідний інститут Миколаївська астрономічна обсерваторія : [вебсайт]. – Режим доступу : https://mao.mk.ua/index.php?language_id=3&catalog_id=419, вільний. – Дата останнього доступу : 03.10.2025. – Загол. з екрану.